Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/373

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Переяславська ніч.
Трагедія.

Тако свободився народ руський з-под ига ляцького, египетського.

Ой у нашій у славній Україні

Бували колись престрашнії злигодні, бездольні години.
Ніхто Вкраїнців не ратував
Ніхто за їх Богові молитв не посилав,
Тільки Бог святий наших не забував.
Отже й прошли, і зійшли злії незгодини,

Немає нікого, щоб нас подоліли!


Дієві дюде.

Переяславський староста.
Анастасій, священик.
Семен Герцик.
Петро Корженко.
Опанас, його племенник.
Чужестранець (Лисенко).

Жид Оврам.
Зацвиликовський, польськ. офицер.
Марина, сестра Лисенкова.
Козаки — Переяславці.
Польські жовніри — Хор.

Діється в 1649 році в городі Переяславі під Великдень.

— 195 —