В 1889 році в столицю Франції Париж з'їхалися у літку в середині іюля з усього сьвіту виборні від робітників соціялистів. З'їхалися вони на те, аби порадитися, як гуртом, силами робітників цілого сьвіту визволитися із панської неволі, бо співається ж в нашій робітничій пісні, що всіх робітників
«з'єднала однака недоля
І кнут, і труд, і піт і неволя!»
На цьому свойому з'їзді вони обговорювали, які б закони треба видати на користь робітникам та як їх домогатися від правительства по всіх країнах. Довго вони радилися аж поки винесли таку постанову:
«Першого мая 1890-го року робітники всіх країн повинн устроїти однакову маніфестацію (зробити щось таке, щоб звернути на себе увагу, чи то поход по вулицях з червоними флагами чі що) і скрізь повинні пред'явити властям вимогу видати закон, що зменьшував би робочій день до восьми годин»
З того часу що року робітники всього сьвіту в день перший мая сьвяткують своє сьвято величезними походами по великих містах, співами та зібраннями. В цей день мілліони робітників і робітниць села і міста