властивий американському народу, зробив усе, що було досягнуто; і він зробив би дещо більше, якби уряд іноді не ставав на його шляху. Бо уряд — це засіб, за допомогою якого люди охоче прагнули б залишити один одного в спокої; і, як уже було сказано, коли він найдоцільніший, керовані найбільше залишені ним у спокої. Торгівля та комерція, якби вони не були зроблені з індійської гуми, ніколи б не змогли перестрибнути через перешкоди, які законодавці постійно ставлять на їхньому шляху; і, якби судити про цих людей виключно за наслідками їхніх дій, а не частково за їхніми намірами, вони заслуговували б на те, щоб їх класифікували і карали разом з тими шкідливими особами, що ставлять перешкоди на залізницях.
Але, говорячи практично і як громадянин, на відміну від тих, хто називає себе анархістами, я прошу не відразу відсутності уряду, а відразу кращого уряду. Нехай кожна людина повідомить, який уряд викликав би її повагу, і це буде один крок до його отримання.
Зрештою, практична причина, чому, коли влада опиняється в руках народу, більшості дозволяється, і протягом тривалого періоду продовжує, правити, полягає не в тому, що вони, найімовірніше, мають рацію, і не в тому, що це здається найсправедливішим для меншості, а в тому, що вони фізично найсильніші. Але уряд, в якому більшість править у всіх випадках, не може бути заснований на справедливості, навіть наскільки її розуміють люди. Чи не може існувати уряд, в якому більшість не вирішує фактично, що є правильним, а що неправильним, а совість? — в якому більшість вирішує лише ті питання, до яких застосовне правило доцільності? Чи повинен громадянин коли-небудь на мить, або в найменшій мірі, віддавати свою совість законодавцю? Навіщо тоді кожна людина має совість? Я думаю, що ми повинні бути спочатку людьми, а потім підданими. Не бажано культивувати повагу до закону настільки ж, як до права. Єдине зобов'язання, яке я маю право взяти на себе, — це робити в будь-який час те, що я вважаю правильним. Цілком справедливо сказано, що корпорація не має совісті; але корпорація сумлінних людей — це корпорація з совістю. Закон ніколи не робив людей ані
