інституції, ніколи чітко і оголено її не бачать. Вони говорять про рух суспільства, але не мають місця для відпочинку поза ним. Вони можуть бути людьми з певним досвідом і розсудливістю, і, без сумніву, винайшли геніальні і навіть корисні системи, за які ми щиро їм дякуємо; але вся їхня дотепність і корисність лежать у певних не дуже широких межах. Вони схильні забувати, що світ не керується політикою та доцільністю. Вебстер ніколи не йде за межі уряду, і тому не може говорити про нього з авторитетом. Його слова — мудрість для тих законодавців, які не передбачають суттєвих реформ в чинному уряді; але для мислителів, і тих, хто законодавствує на всі часи, він ні разу не торкається цієї теми. Я знаю тих, чиї безтурботні і мудрі роздуми на цю тему скоро виявили б межі його розумового діапазону та гостинності. Проте, порівняно з дешевими професіями більшості реформаторів, і ще дешевшою мудрістю та красномовством політиків загалом, його слова є майже єдиними розумними і цінними, і ми дякуємо Небесам за нього. Порівняно, він завжди сильний, оригінальний, і, понад усе, практичний. Проте його якість — не мудрість, а розсудливість. Правда юриста — це не Істина, а послідовність, або послідовна доцільність. Істина завжди в гармонії з самою собою, і не турбується головним чином про виявлення справедливості, яка може узгоджуватися з правопорушенням. Він цілком заслуговує на те, щоб його називали, як його і називали, Захисником Конституції. Насправді, від нього не можна очікувати жодних ударів, крім оборонних. Він не лідер, а послідовник. Його лідери — це люди '87-го. «Я ніколи не робив зусиль, — каже він, — і ніколи не пропоную робити зусиль; я ніколи не підтримував зусиль, і ніколи не маю наміру підтримувати зусилля, щоб порушити домовленість, як вона була спочатку зроблена, за якою різні штати увійшли до Союзу». Все ще думаючи про санкцію, яку Конституція дає рабству, він каже: «Оскільки це було частиною початкового договору, — нехай залишається». Попри його особливу гостроту розуму і здібності, він не в змозі вийняти факт з його суто політичних відносин і подивитися на нього так, як він лежить абсолютно, щоб бути розглянутим інтелектом, — що, наприклад, личить людині робити тут, в Америці, сьогодні щодо рабства, а наважується, або змушений,
Сторінка:Aesthetic Papers.djvu/219
Зовнішній вигляд