Сторінка:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

6

Альфред Єнсен



удержанє і вихованє 7 дїтий, з котрих наймолодша донька Катерина, вродила ся 1718 р. в Сконе. Найстарший син Григорій мав вступити на унїверситет в Упсалї, але батько зневолений був зрікти ся того пляну і син студіював в Лундї під проводом професора метафізики Андрія Ріделїуса. Два другі сини вчили ся в дома, а для доньки Варвари запросив Орлик учительку француженку (mulier gallica) з Лунду.

Домашні обставини родини Орлика в Крістіанстадї освітлює по части такий лист до Міллєрна з 20 грудня 1716 р.:

„Син мій вернув ся з Лунду гордий ласкою вашої ексцелєнції, бо руководжений вами він не тілько був представлений його королївський величности, мому всемилостивому Панови, з моєю покірною просьбою, але дістав також рішенє. Отже дякую вашій ексцелєнції за такі численні і великі ласки, які спливають на мене так щедро і обовязують мене до вічної вдячности. Нехай ваша ексцеленціи будуть певні в моїй без-інтересовній щирости; куди би не закинула мене доля, скрізь буду ширити славу імени вашої ексцелєнції, бо в вдячних грудях ї милих споминах вічно будуть жити твоя слава, імя і великі діла.

„З оповідань сина я довідав ся про дві річи, котрі мене заклопотали. По перше, що заступник хілїярха пан де ля Валлє предложив в моїм імени, проти моєї волї, священній королївській величности просьбу, в котрій між иншим згадав про дім хрістіанстадського бурмістра, де мешкала колись найяснїйша королева Польщі, нїби я просив собі той дім з цїлим внутрішнїм урядженєм, зер-калами, килимами і т. п. Зробив се пан де ля Валлє через особливу свою ласку до мене, а також через співчутє до чужинця, видячи ті невигоди, які ми терпимо в теперішнім мешканю — старім, вохкім і підупалім, з трьома всього покоями, в котрих містить ся вся моя родина, слуги і служницї, через що четверо з слуг, не маючи під зимову пору жадного приміщеня, знаходять нужденне пристановище в день на кухнї, а в ночи в стайнї. І то може спонукало пана де ля Валя згадати в поданім ним, не мною, меморіалї про дім бурмістра. Признаю ся, що я писав до найсвітлїйшого пана ґенерала-ґубернатора Скітте про зміну мешканя і в листї вказував на дім бурмістра, в котрім він сам ледви чи буде мешкати, як на відповідний, коли б можна було його набути і коли би до того не було перешкод; але про зеркала, килими і инші предмети збитку я нїколи не думав, бо я чужинець в чужій стороні, не зітхаю за блеском чи