Сторінка:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Орлик у Швеції

11




так і для свого ґенерал-адютанта Мировича і ґенерал-майора Урбановича. Просьбу віддано 18 марта 1720 р. тайній радї (Sekretautskottet), а 25 червня того ж року стани ухвалили йому 20.000 талярів (= 10.000 écus або platen), на случай коли він покине Швецію. В новім меморіалї, внесенім до королївської ради, Орлик просить дати йому поручаючі письма до цїсаря (охорона його родини), до польського короля, до турецького султана (з вказанєм на наданий йому привілей на українські землї) і до хана, до візіра Сілїстрії, сераскіра Мустафа паші і т. д. Се прошенє було сповнене 26 серпня 1720 р. В своїм остатнім листї до шведського короля (10 жовтня 1720 р.) Орлик доносить про плян своєї подорожи: він наміряє їхати через Анґлїю і потім Угорщину на Схід. Аби улегчити подорож, висилає він наперед свого хорунжого (generalis vexilliferus) Івана Герцика до хана і сераскіра з королївськими листами. Герцик має їхати через Польщу зі своїм найстаршим братом (summus vigiliarum praefectus), котрий, побоюючись переслїдувань росийського мінїстра, перебував incognito під опікою ґенерала Понятовского в однім містї, віддаленім 8 миль від Варшави.

11 жовтня Орлик покинув Стокгольм на завше. Прибувши до Істада, він не застав нї одного торговельного корабля, котрий відпливав би до Любеки, і через те просив перед правительством дати йому транспортовий корабель. Се йому позволили. Шведське правительство очевидно було раде збути ся сеї горячої голови і полїтичного фантаста за таку дешеву цїну.

Тут починаєть ся для бідного Орлика безнастанна блуканина по Европі, щось подібне до житя польських еміґрантів в XIX віцї. Його пригоди в Туречинї і т. д. виходять поза обсяг сеї розвідки. Цїкаві причинки до того має дати не видрукований до сього часу Dyaryusz podroży, що переховуєть ся в біблїотецї Чарторийских у Кракові.

В Орликовій кореспонденції зі Швецією є просторий лист, адресований, правдоподібно, до Гепкена і датований 31 мая (11 червня) 1721 р.; той лист ми подаємо в цїлости, бо він показує, на які небезпечности з боку росийської дипльоматії, в родї тих, що спіткали Войнаровського, наражений був Герцик і яке нещастє спіткало його родину в Вроцлаві, де вмер горячолюбимий син їх Яків. Маючи пашпорт на імя польського полковника Еперєші (Eperyeschi)[1], поїхав Герцик в товаристві свого сина


  1. Див. „Năgra upplysningar om kosackhetmanen Filip Orlik“ подав Th. W(estrin) в Historisk Tidskrift, 1905.