Сторінка:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
Орлик у Швеції

3




правдивого сина старої України, з її полїтичним невиробленєм, з тою одначе ріжницею в порівнаню до гетьманів часів руїни, що моральний характер Орлика не має анї одної скази. Хоч потому, як його відомий лист до Стефана Яворського позістав без відповіди, Орлик цїлий свій вік обстоював за европейською коалїцією проти царя і воював з Каролем XII проти Москви, одначе уже в Бендерах прихиляв ся він до того, аби зблизити ся з царем. Се видно ясно з цифрованого письма, адресованого до Міллєрна з Хотина в р. 1713: „Бо було би мило Богови і відповідало би сподїваням і мислям цїлого христіянського світа, щоби священна королївська величність заключили мир з Москалем, злучили з ним своє військо і вдарили проти ворога імени христіянського... нехай його королївська величність не сподїє ся нїчого доброго з помочи Турків, котрі все невірні в своїх приреченях“.[1]

Коли Карло XII постановив остаточно вернути до Швеції, то за ним, слухаючи завізваня, поїхав і Орлик. В Відни, де він був підчас нового року 1715, дістав Орлик 1.000 імперіялів; але сього показало ся за мало, бо в листі до Міллєрна, котрий одержав письмо в Штральзундї 23 січня (3 лютого), Орлик жалуєть ся, що йому бракує гроший на дорогу: він не має нї коний, нї повоза, а в Віднї встидав ся вдавати ся до незнаних осіб, через те, що там його добре знають і навіть титулували князем (princeps).

До Істада прибув він в маю 1715 р. з двором, котрий складав ся з 24 осіб; звідси в листї з 3 червня знова просив коний і повозів для дальшої подорожі і просив протекції ґубернатора провінції Сконе (Skăne) Буреншельда.

Пять лїт, що провів Орлик в Швеції зі своєю родиною і двором, зразу в Крістіанстадї, а потому в Стокгольмі, були справдї безвідрадно тяжкі і в однім з листів він сам говорить „про крайню роспуку, котра готова привести мене до смерти, бо я знищений цїлком, від голови до ніг“. Кароль XII, перебуваючи в Лундї, наказав виплачувати Орликови 13.000 срібних талярів річно; але з сеї суми треба було видавати що року 4.072 талярів на удержанє офіцерів і урядників, так що для


  1. Quid enim esset et Deo gratius et publicae expectationi universae christianitatis jucundius et desiderabilius quam si Sacra Regia Majestas pacem cum Mosco fecisset, cum eodem arma sua sociasset atq. illa in caput inimicorum nominis christiani convertisset... Nihil prosperi sperandum fore Sacrae Regiae Majestati ex ope Turсarum, qui in fide et in promissis semper sunt infideles...