ранень лицарів-старшин і козаків, щоб наданням рангів іх незабутнім іменам, дати можливість скористуватись законними привілеями іх родинам і нащадкам.
Додаток: 1) Положення про підвищення в рангах старшин та козаків арміі У. Н. Р., 2) Таблиця до нього і 3) Форма нагородного листа.
Головний Отаман
В. о. Військового Міністра,
Генштабу Генерал-Поручник Галкин.
З орігиналом згідно:
Начальник Похідноі Канцеляріі Військового Міністерства при Ставці Головного Отамана,
Підполковник Садовський.
Копія.
Затверджую:
16 Жовтня 1920 р.
Головний Отаман Військ У. Н. Р. Петлюра.
1. В нагороду за невпинну боротьбу з ворогами України всі старшини і козаки всіх частин Української Армії, штабів, управлінь та установ, що зараз перебувають на дійсній військовій службі, і, починаючи з 9 травня 1917 р, себ-то в дня обрання Українського Військового Генерального Комітету, своєю чесною працею, своїм досвідом, знанням, енергією, організаційним хистом та віддамністю Батьківщині, при тяжких службових обставинах, принесли користь Державности й визволенню України, — мають право на підвищення в порядкові військового часу: старшини — в наступні, а козаки — в старшинські ранги по представленням прямих начальників на підставі низчезазначених умов.
2. Безсуперечне право бути вшанованими підвіщенням в ранги мають тільки ті старшини й козаки дійсної української військової служби, які: а) починаючи з 9 травня 1917 р. по день затвердження цього положення, хоч би і з перервами, прислужили в Українському війську не менш як два повних роки; б) не брали участи в активних виступах і боротьбі проти Української Державности, в) з'окрема не належали добровільно до складу московсько-большовицьких та добровольчих організацій, ворожих Українській Державности і г) за час своєї служби в українському війську не заплямували себе ніякими ганебними вчинками підсудними карним законам Республіки.
- Примітка: Встановлений арт. 2 цього положення двохлітній термін дійсної служби в Українській армії може бути скорочений видатним старшинам і козакам до одного року при умові повної за них запоруки начальства, з ухвали Гонорової Ради і в разі задоволення всіх останніх вимог того ж 2 арт.
