Сторінка:Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

сучасний критик[1]) в некролозі Марії Ол., таяли криги вікової байдужости до долі поневоленого народу. Її «кроткий» протест проти соціяльної неправди кріпаччини ставить Марію Ол. в ряді «апостолів людськости», борців за волю і братерство. Що становить особливу прикмету оповідань Марка-Вовчка — це їх чудова мова, найкращий зразок того, чим може бути жива народня мова в устах правдивого майстра-художника. Ця надзвичайно тонка, артистично-ніжна мова поруч з високим ідейним змістом забезпечили за Марком Вовчком імя класика в украінському письменстві. На творах Марка Вовчка, так само як на творах Квітки і Шевченка виховувались покоління украінських письменників, переймаючи і розвиваючи благородні традиції її оповідань. І Куліш був правий, коли пророкував в своїй передмові, що «такії оповідання, як Вовчкові, стануться з часом основою словесности нашої народньої, як росшириться вона і роскинеться на всі сторони пишними вітами».

Д. Д.

 

 
  1. В. Чаговецъ, «Кіев. Мысль», ч. 192.