Сторінка:Granitsy-galitsko-volynskogo-gosudarstva.pdf/1

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Леонтий ВОЙТОВИЧ

КОРДОНИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Історія Галицько-Волинської держави досліджується понад два століття[1], але проблеми його кордонів все ще залишаються дискусійними. Кордони Галицько-Волинської держави, подібно кордонів будь-якої іншої середньовічної держави, в різні періоди її існування були незмінними, хоча в загальному на багатьох ділянках вони залишалися стабільними ще з часів племінних князівств і збереглися в більш пізній час, збігаючись з межами старостів[2].

Галицько-Волинська держава складалося з двох земель - Галицької і Волинської, об'єднаних 1199 р. династичної унією. Кожна з цих земель включала в себе князівства-волості, мали в різні періоди окремих князів, а в часи їх відсутності - потрібних під керуванням княжих намісників. Ці князівства-волості склалися в попередню епоху і теж мали відносно стабільні кордони, точне позначення яких не завжди можливо але через відсутність джерел.


На півночі Волинської землі в Понемання перебувала Городенська волость, яка сформувалася в 1112-1113 рр. в ході переможних воєн з ятвягами волинського князя Ярослава Святополковича[3]. І першим Городенським князем став його васал Всеволодка Давидович (1112-1141), син колишнього сюзерена Волині Давида Ігоревича, до торому весілля з дочкою Володимира Мономаха допомогла утримати і закріпити за своїми нащадками це князівство. Городенські князі завжди виступали на стороні своїх сюзеренів - князів Волині. Навіть навесні 1151 року, коли політична кон'юктура була особливим несприятливою для волинських князів, Городенська рать князя Бориса Всеволодовича брала участь в боротьбі з військами Юрія Довгорукого і його союзника, галицького князя Володимирка Володаревича.

Також підтримували городенські князі своїх сюзеренів Мстислава Ізяславича і Ярослава Ізяславича. За весь період домонгольської історії Русі турівські або полоцькі князі не робили спроб взяти під контроль до себе Городенську волость.

Городенської князівство займало басейн верхньої течії Німана (без його витоків) з містами Городнє (вперше згадується під 1112 р. при впадінні р. Городнічанки в Німан, нині м. Гродно в Білорусі), Новгородок (Новогрудок) (1212, нині м. Новогрудок в Білорусі),

Леонтий ВОЙТОВИЧ

ГРАНИЦЫ ГАЛИЦКО-ВОЛЫНСКОГО ГОСУДАРСТВА

История Галицко-Волынского государства исследуется более двух столетий1, но проблемы его границ все еще остаются дискуссионны­ ми. Границы Галицко-Волынского государства, подобно границам любого другого средневекового государства, в разные периоды его су­ ществования не были неизменными, хотя в общем на многих участках они оставались стабильными еще со времен племенных княжеств и сохранились в более позднее время, совпадая с границами староств2.

Галицко-Волынское государство состояло из двух земель - Галиц­ кой и Волынской, объединенных в 1199 г. династической унией. Каж­ дая из этих земель включала в себя княжества-волости, имевшие в разные периоды отдельных князей, а во времена их отсутствия - нахо­ дившихся под управлением княжеских наместников. Эти княжестваволости сложились в предыдущую эпоху и тоже имели относительно стабильные границы, точное обозначение которых не всегда возмож­ но из-за отсутствия источников.

На севере Волынской земли в Понеманье находилась Городенская волость, которая сформировалась в 1112-1113 гг. в ходе побед­ ных войн с ятвягами волынского князя Ярослава Святополковича3. И первым городенским князем стал его вассал Всеволодко Давидович (1112-1141), сын прежнего сюзерена Волыни Давида Игоревича, ко­ торому свадьба с дочерью Володимира Мономаха помогла удержать и закрепить за своими потомками это княжество. Городенские князья всегда выступали на стороне своих сюзеренов - князей Волыни. Даже весной 1151 г., когда политическая конъюктура была особенно не­ благоприятной для волынских князей, городенская рать князя Бориса Всеволодовича принимала участие в борьбе с войсками Юрия Долго­ рукого и его союзника, галицкого князя Владимирка Володаревича.

Также поддерживали городенские князья своих сюзеренов Мстислава Изяславича и Ярослава Изяславича. За весь период домонгольской истории Руси туровские или полоцкие князья не делали попыток под­ чинить себе Городенскую волость.

Городенское княжество занимало бассейн верхнего течения Нема­ на (без его истоков) с городами Городно (впервые упоминается под 1112 г., при впадении р. Городничанки в Неман, ныне г. Гродно в Бело­

руссии), Новгородок (Новогрудок) (1212, ныне г. Новогрудок в Бело­

  1. Gebhard L.A. Geschichte des Königreiches Galizien, Lodomerien und Rotreussen. Pest, 1778; Hoppe I.A. Geschichte des Königreiches Galizien und Lodomerien. Wien, 1792; Engel J.Ch. Geschichte von Halitsch und Vladimir. Wien, 1792; Руссов С. Волынские записки. СПб., 1809; Siarczyński F. Dzieje księstwa niegdyś Przemyskiego // Czasopism naukowy Biblioteki im. Ossolińskich. 1828. № 2/3; Id. Dzieje niegdyś księstwa Bełzkiego i miasta Bełza // Ib., 1829. № 2: Zubrycki D. Rys do historii narodu ruskiego w Galicii i hierarchii cerkiewnej w temże królewstwie. Lwów, 1837; Зубрицкий Д.И. История древнего Галицко-Русского княжества. Ч.1-3. Львов, 1852, 1853, 1855; Его же. История ГалицкоВладимирской Руси. Львов, 1863; Максимович М. Волынь // Киевлянин. 1842; Смирнов С. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до воссоединения ея с Польшей 1387 г. М., 1860; Шараневич И.И. История Галицкой и Влади­мирской Руси до 1453 г. Львів, 1863; Stecki J.T. Wołyń pod względem ststystycznym, historycznym i archeologicznym. Lwów, 1864; Лонгинов А.В. Червенские городы, исторический очерк, в связи с этнографией и топографи­ ей Червоной Руси. Варшава, 1885; Крижановский Л. Забужная Русь. СПб., 1885; Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до конца XIV ст. Киев, 1887; Иванов П. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших вре­мен до конца XIV в. Одесса, 1895; Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т 1. Львів, 1898. С.372-378, 419, 424-425, 488-494, 556-559; Т 2. Львів, 1905. С. 300-311, 359-504, 560-562, 564-583; Т 3. Львів, 1905. С. 1-142, 504-536; Кордуба М. Суспільні верстви та політичні партії в Галицькому князівстві до половини ХІІІ ст. // Записки НТШ. Т 32. 1899. С.1-42; Его же. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Т 138/140. 1925. С. 159-245; Его же. Болеслав-Юрій ІІ. Краків, 1940; Его же.Історія Холмщини i Підляшшя. Краків, 1941; Tomasziwskyj S. Die weltpolitische Bedeutung Galiziens. München, 1915; Томашівський С. Українська історія. Львів, 1923; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950; Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство.Київ, 1984; Вид.2. Львів, 1999; Ратич О.О., Нудьга Г.Л. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості // Торже­ство історичної справедливості. Львів, 1968. С. 44-64; Ісаєвич Я.Д. Загарбан­ня земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами // Тор­жество історичної справедливості. Львів, 1968. С. 74-81; Его же. Територія і населення Червенських градів (Х-ХІІІ ст..) // Український історикогеографічний збірник. Вип.1. 1971. С. 71-83; Его же. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип.6. Київ, 1971. С. 83-100; Его же. «Грады Червенские» и Перемышльская земля в по­литических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ - начало ХІ в.) // Исследование по истории славянских и балкан­ских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. М., 1972. С. 107-124; Его же. Культура Галицко-Волынской Руси // Вопросы истории. 1973. № 1. С. 92-107; Его же. Из истории культурных связей Галицко-Волынской Руси с западными славянами в XII-XIV вв. // Польша и Русь. М., 1974. С. 261-275; Его же. «Королевство Галиции и Володимирии» и «Королевство Руси» // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1985 г. М., 1987. С. 62-63; Его же. Галицко-Волынское княжество в конце XIII - начале XIV в. // Там же. 1987 г. М., 1989. С. 71-77; Его же. Галицько-Волинська держава // Історія України: нове бачення. Т 1. Київ, 1995. С. 95-112; Его же. Галицько-Волинська держава. Львів, 1999; Кучінко М.М. Літописні міста Посяння за літописними даними // Український історичний журнал. 1970. № 12. С. 72-83; Его же. Південно-західні межі розселення східних слов’ян у IX-XIII ст. // Український історичний журнал. 1973. № 9. С. 98-105; Его же. Про племінну належність ранньосередньовічного населення Побужжя і Посяння // Археологія. Вип. 16. 1975. С. 77-83; Его же. Средневековые города Побужья в свете летописных и археологических ис­точников // Советское славяноведение. 1978. № 4. С. 22-30; Его же. Кторикокультурний розвиток Західного Побужжя IX-XIV ст. Луцьк, 1993; Его же. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. Луцьк, 1994; Котляр М.Ф. Данило Галицький. Київ, 1979; Его же. Військова справа у ГалицькоВолинській Русі ХІІ-ХІІІ століття // Жовтень. 1984. № 1. С. 95-97; Его же. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX-XIII вв. Киев, 1985; Его же. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. Київ, 1985. С. 19-32; Его же. Примарна корона Данила Галицького // Жовтень. 1987. № 7. С. 103-111; Его же. Галицко-Волынская Русь и Византия в ХІІ-ХІІІ вв. (связи реальные и вымышлен­ные) // Южная Русь и Византия. Киев, 1991. С. 20-33; Его же. Найдавніша повість про Данила Галицького // Київська старовина. 1992. № 1. С. 75-78; Его же. Війна Волинського князівства з Добжинським орденом //Середньовічна Україна. Вип.1. Київ, 1994. С. 17-28; Его же. Дипломатичні відносини Галицько-Волинської Русі з Угорщиною в ХШ ст. // Галич і Га­лицька земля. Збірник наукових праць. Київ-Галич, 1998. С. 82-87; Его же. Галицько-Волинська Русь. Київ, 1998; Его же. Данило Галицький. Київ,2001; Его же. Дипломатія Галицько-Волинської Русі // Нариси з історії дипломатії України. Київ, 2002. С.54-77; Его же. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002; Его же. Дипломатия Южной Руси. СПб., 2003; Петегирич В.М. Из истории экономических и культурных связей Галицко-Волынской Руси в Х-ХІІІ вв. // Славянские древности. Этногенез. Материальная культура Древней Руси. Киев, 1980. С. 151-163; Его же. Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х-ХІѴ ст. // Гали­чина i Волинь в добу сєрєдньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / НАН України, Ш-т українознавства ім. I. Крип'якевича. Історичні та культурологічні студії. Вип. 3. Львів, 2001. С. 199-210; Его же. Про час виникнення Белза // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С. 18-23; Купчинський О.А. Дослідження i публікації грамот ГалицькоВолинського князівства у XVIII - першій половині XIX ст. // Київська Русь: культура, традиції. Київ, 1982. С. 129-149; Его же. b спостережень над розвитком документа та діяльністю князівської канцелярії Галицько-Волинсь­ких земель ХШ - першої половини XIV століть // Записки НТШ. Т 231. 1996. С. 44-108; Его же. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХШ - першої половини ХІѴ століть. Львів, 2004; РожкоМ.Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь: Джерела. Культура. Традиції. Київ, 1982. С. 12-20; Его же. Карпатські шляхи та їх оборона // Український історичний журнал. 1990. № 10. С. 86-97; Его же. Тустань. Давньоруська наскельна фортеця. Львів, 1996; Его же. Міста. Дерев'яне будівництво. Наскельні та оборонні споруди Карпат IX-XIV ст. //Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Т 1. Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 361-460; Его же. Оборонне будівництво Данила Галицького // Галицька брама. № 9-10 (81-82). С. 24-29; Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчакських джерелах // Україна у минулому. Вип.1.Київ-Львів, 1992. С. 7-13; Его же. Українські землі в часах галицько-волинської державності // Пам’ять століть. 2002. № 5. С.3-21; Его же. Про­блема державності на Галицько-Волинських землях (кінець Х - середина XIV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Матеріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 29-30 листопада 2001 р.). Львів, 2003. С. 8-23; Головко О.Б. Давньорусько-польські відносини на початку ХІІІ ст. (про обставини загибелі галицько-волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні зв’язки України: Наукові пошуки і знахідки. Вип.1. Київ, 1991. С. 7-10; Его же. Роман Мстиславич і його доба: нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ - початку ХІІІ ст. Київ, 1991; Его же. Південна Русь і половецький степ у політичній діяльності галицьковолинського князя Романа Мстиславича // Українська козацька держава: ви­токи і шляхи історичного розвитку / Матеріали других всеукраїнських історичних читань. Черкаси, 1992. С. 15-17; Его же. Польща в житті та політиці князя Романа Мстиславича // Польща-Україна: історична спадщина і суспільна свідомість. Київ-Кам’янець-Подільський, 1992. С. 16-17; Его же.Князь Роман Мстиславич та його доба. Київ, 2001; Его же. Князь Роман Мстиславич // Вопросы истории. 2002. № 12. С. 52-70; Его же. Боярська «фронда» в Галичі // Пам’ять століть. 2002. № 5. С. 49-60; Его же. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006; Войтович Л.В. Зоря князя Романа // Літопис Червоної Калини. 1991. № 2. С. 32-35; Его же. Удільні князiвства Рюриковичів i Гєдиміновичів у XIIXVI ст. Львів, 1996; Его же. Битва під Перемишлем у 1099 р. // Український альманах. 1999 рік / Відп. ред. С. Заброварний. Варшава, 1999. С. 105-110; Его же. Роман Мстиславич i утворення Галицько-Волинського князівства // Галичина i Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Да­нила Галицького / !н-т українознавства ім. І. Крип'якевнча. Історично та культурологічні студії. Вип.3. Львів, 2001. С. 13-30; Его же. Юрій Львович та його політика // Там же. С. 70-78; Его же. Данило Галицький. Загадки i про­блеми // Галицька брама. 2001. № 9-10. Король Данило та його син Лев. С. 12-16; Его же. Друга галицька династія. Загадки і проблеми досліджень // Пам’ять століть (Київ). 2002. 5. С. 35-48; Его же. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: чи існувала королева Марія Львівна? // А сє єго срєбро: збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С. 161-164 ; Его же. Перемиське князівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип.3. Інституції / Під ред. Степана Заброварного. Львів, 2003. С. 39­ 50; Его же. Король Данило Романович. Загадки і проблеми // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С. 24-29; Его же. Королівство Русі: реальність і міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.7. Дрогобич, 2003. С. 63-71; Его же. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т 1. Київ-Львів, 2004. С. 712-720; Его же. Белзькі князі // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип.1. Белз, 2004. С. 74-77; Его же. Штрихи до портрету князя Лева Данило­вича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип.5. Київ, 2005. С. 143-156; Его же. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 327-331, 332-351, 470-512; Его же. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки НТШ. Т 252. 2006. С. 187-205; Его же. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми слов’янознавства. Вип.56. 2006. С. 263-273; Его же. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Даниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». № 571. Держава та армія. Львів, 2006. С. 89-93; Его же. Князь Іван Бирладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип.5. Львів, 2006. С. 7-15; Его же. Мати короля Данила (зауваження на полях монографії Д. Домбровського // Княжа доба. Історія і культура. Вип.1. Львів, 2007. С. 45-58; Его же. Король Данило Рома­нович: Загадки та дискусії // Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. Науковий збірник на пошану доктора історичних наук професора Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 383-403; Его же. Князь Лев Данилович полководець і політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярос­лава Ісаєвича [Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.15]. Львів, 2006-2007. С. 115-124; Его же. Князь Іван Бир­ ладник: загадкова постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 11-12. Дрогобич, 2008. С. 51-62; Его же. Улус Ногая і Галицько-Волинське князівство // Україна - Монголія: 800 років у контексті історії. Київ, 2008. С. 71-78; Его же. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Княжа доба: історія і культура. Вип. 2. Львів, 2008. С. 30-39; Его же. Король Данило Романович: політик і полководець // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 22-97; Его же. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 3-18; Его же. Остання еміграція короля Данила Ро­мановича // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89-96; Его же. Бороть­ба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської дер­жави // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2009. С. 120-127; Его же. Польща. Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів // Пробле­ми слов’янознавства. Вип. 59. Львів, 2010. С. 52-66; Его же. Галицкая земля и Византия в X I-X IV вв. // Кондаковские чтения. Т.3. Белгород, 2010. С. 255­ 280; Его же. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства// Український історичний журнал. 2010. № 6. С. 4-17. Его же. Війна з мон­ голами на Волині у 1258-1260 роках // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2010. С. 9-13; Его же. Галицько-болгарські відносини у першій третині ХІІІ століття // Княжа доба: Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 201-212; Его же. Останні роки короля Данила Романовича // Вісник Львівської комерційної академії. Серія гуманітарних наук. Вип.10. Ювілейний збірник на пошану Степана Гелея. Львів, 2011. С. 100-106; Его же. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011; Лукомський Ю. Архітектурна спадщина Давнього Галича. Галич, 1991; Его же. Невідомі церкви на Подолі княжого Галича // Записки НТШ. Т 235. 1998. С. 570-598; Его же. Воскресенська церква в Крилосі // Записки НТШ. Т 241. 2001. С. 275-298; Майоров А.В. Александр Невский и Даниил Галицкий (К вопросу о взаимоотношениях русских князей с татара­ми) // Князь Александр Невский / Отв. ред. Ю.К. Бегунов и А.Н. Кирпични­ков. СПб., 1995; Его же. Бояре и община Юго-Западной Руси в событиях 1187-1190 гг. (к проблеме внутриобщинных отношений в домонгольский пе­риод) // Средневековая и новая Россия. Сб. науч. стат. К 60-летию проф. И.Я. Фроянова / Отв. ред. В.М. Воробьев, А.Ю. Дворниченко. СПб., 1996; Его же. Городские общины Галицко-Волынской Руси в первой половине XII в. Основные тенденции политического развития // Государство и общество. История. Экономика. Политика. Право. СПб.; Ижевск, 1999. № 3-4; Его же. О некоторых психологических закономерностях традиционного сознания в Древней Руси (боярин Володислав Кормильчич, князья Игоревичи и город­ская община Перемыишля в коллизиях начала XIII в.) // Историческая психо­логия и ментальность, Эпохи. Социумы. Этносы. Люди / Ред. кол. Л.М. Шипицына и др. СПб., 1999; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с венграми в конце 20 - начале 30-х годов XIII в. Ч. 1. Галицкая община и князь Даниил // Вестник СПбГУ Серия 2. 1999. Вып. 1; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с венграми в конце 20 - начале 30-х годов XIII в. Ч. 2. Галицкая община и королевич Андрей // Вестник СПбГУ.Серия 2. 2000. Вып. 2; Его же. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально­ политических отношений в домонгольский период. Князь, бояре и городская община. СПб., 2001; Его же. Даниил Романович и галичане в канун татаро­ монгольского нашествия // Исследования по русской истории. Сборник ста­ тей к 65-летию проф. И.Я. Фроянова / Отв. ред. В.В. Пузанов. СПб.-Ижевск, 2001; Его же. О работе В.Н. Татищева над текстом проекта Романа Мстиславича (в свете изучения Академической рукописи второй части «Истории Рос­сийской» // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 2. 2007. Вып. 4. С. 10-18; Его же. Кто представил В.Н. Татищеву сведения о проекте Рома­на Мстиславича? // Древняя Русь: вопросы медиевистики. 2007. № 3 (29). С. 67-69; Его же. «Конституционный проект» Романа Мстиславича в «Истории Российской» В.Н. Татищева // «В кратких словесах многой разум замыкаю­щее...». Сборник научных трудов в честь 75-летия проф. Р.Г. Скрынникова. СПб., 2008. С. 186-200; Его же. Из истории внешней политики галицко-волынского князя Романа Мстиславича // Дънеслово. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України Петра Толочка з нагоди його 70-річчя. Київ, 2008. С. 51-57; Его же. О происхождении второй жены Романа Мстиславича: дочь императора Исаака ІІ в Галицко-Волынской Руси // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Івано-Франківськ, 2010. С. 41-51; Его же. Маловідомі грецькі джерела з історії русько-візантійських відносин початку ХІІІ століття: текст, переклад, коментар // Записки НТШ. Т 260. Кн.2. Львів, 2010. С. 243­ 247; Его же. О происхождении имени и уточнении даты рождения Даниила Галицкого // Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войто­вича // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 453-478; Его же. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т 1-2. Біла Церква, 2011; Александров Д.Н. Галицко-Волынская земля в XIII - первой четверти XIV в. М., 1997; Dąbrowski D. Malźenstwa Wasylka Romanowicza. Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej źony // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń. 1997. S. 221-233; Id. Małżeństwa Daniela Romanowicza (aspekt Genealogiczny i polityczny) // Veneralibes nobiles et honesti. Studia z dziejów spoleczeństwa Polski średniowiecznej / Prace ofiarowane prof. J. Bieniakowi. Toruń, 1997. S. 43-50; Id. Czy istniało dwóch synów Daniela Romanowicza o imieniu Mscisław? Przyczynek do Genealogii Romanowiczów, książąt halickowołyńskich // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. T 4 (15). 1999. S. 01-135; Id., Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. PoznańWrocław, 2002; Id. Polityka koligacyjna Daniela i Wasylka Romanowiczów. Prolegomena // А сє єго срєбро. Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України М.Ф. Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С. 139-156; Id., Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wiekuI. Kraków, 2008. S. 212-399; Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів, 1999; Его же. Холмська ікона Богородиці // Історичні та культурологічні студії. Вип.1. Львів, 2001; Его же. Українська культура ХІІІ - першої половини XV ст.: Архітектура і будівництво. Образотворче та деко­ративно-ужиткове мистецтво // Історія української культури. Т 2. Відпов ред. Я. Ісаєвич. Київ, 2001. С. 256-301; Его же. Покров Богородиці. Українська середньовічна іконографія. Львів, 2010; Петрик А. До історії боярства та бо­ярських родів Перемишльської землі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. 2002. С. 105-117; Его же. Бояри та церква Галичини й Волині крізь призму літописних та археологічних досліджень // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. 2003. С. 80-102; Его же. Боярство Белзької землі в контексті суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинської держави // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С. 81-86; Мазур О. Володислав Кормильчич: шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. 2002. С. 118-129; Его же. «Лотка князь руський, прибув до Вишеграда»: гіпотетична ідентифікація особи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. 2003. С. 72-79; Его же. Стосунки белзьких князів Всеволодовичів з Романовичами // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С.78-80; Мицько І. Королевич Лев Данилович та дивній Львів (сторінки з книги) // Галицька брама. № 9-10 (81-82). Львів, 2001. С. 18-23; Терський С. Археологія доби Галицько-Волинської держави. Львів, 2002; Паславський І. Коронація Данила Галицького в контексті політичних і цер­ковних відносин ХІІІ століття. Львів, 2003; Книш Я. Основні періоди історії Белза // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С. 66-73.
  2. Войтович Л.В. Волинська земля князівських часів (Х-ХІІ ст.) // Проблеми історичної географії України. Збірник наукових праць. Київ,1991. С. 10-22; Его же. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. Т 1. Пам’яті І.К. Свєшнікова (1915-1995). Львів, 1998. С. 286-295.
  3. ПСРЛ. Т І. Стб. 290