Сторінка:HawrylyshynMaps.pdf/195

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

існування — в інших, переведення “економічного годинника” на десятиліття назад у решті країн. Населення у своїй переважній більшості не терпіло б довгий час такого становища.

Подальше укладання всесвітніх торговельних угод між усіма націями-державами та їхніми різними угрупованнями в умовах відсутності універсальних правил і без можливості звертатися до вищих інстанцій, наділених повноваженнями арбітражу і санкцій; така ситуація надто складна і й нестабільна, аби існувати протягом тривалого часу.


НЕМИНУЧІСТЬ СВІТОВОГО ЛАДУ

Шляхом виключення малоймовірних варіантів приходимо знову до ідеї “світового ладу” як нашого найвірогіднішого майбутнього, яке є неминучим у далекій перспективі. У XXI ст. мають визначитись його головні контури і, можливо, навіть певна форма. Мабуть, світовий лад матиме такі основні ознаки:

  • співіснування різних культур, релігійних вірувань, переконань, способів життя;
  • політичне правління базується на співпраці при владі за умови відсутності сильної верхівки і наявності постійних коаліцій на всіх рівнях правління, що функціонують на засадах колегіальності;
  • істинно федеральний характер політичних інституцій зі взаємопов'язаними відповідальністю і виключним правом на ухвалення рішень на різних рівнях суспільної ієрархії — світовому, регіональному, державному, провінційному, окружному, громади і на рівні сусідської общини;
  • надзвичайно децентралізована структура влади за широкої участі громадян у розробленні рішень з “представницькою демократією” на вищих рівнях і “прямою демократією” на нижчих рівнях правління.

Економічні системи регіонів і територій відрізнятимуться залежно від рівня економічного розвитку, співвідношення населення / ресурси та інших подібних визначників ефективності економіки. Система має бути так сконструйована, щоб забезпечувати економіці успішне проходження послідовних стадій розвитку, підтримуючи спеціалізацію господарської діяльності, що залежить від кліматичних умов, запасів природних ресурсів і схильності людей до вирівнювання винагород за працю та норм (а не природи) споживання.