Сторінка:HawrylyshynMaps.pdf/217

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

діяльності поряд із дешевою та дуже працьовитою робочою силою була дуже великою. Іноземні інвестори принесли із собою нові технології, нововведення в системі менеджменту та знання іноземних ринків. Багато китайців, які навчалися за кордоном, здебільшого в США, також привозили із собою сучасні наукові та технічні уміння.

Ключовою передумовою реального економічного злету були: старанні працівники, які мали бажання і здатність навчатись, достатні технічні знання й капітал для придбання обладнання, що забезпечувало підвищення ефективності праці. Уряд упроваджував таку політику й правила, які давали можливість плідно працювати підприємцям, менеджерам та робітникам. Неминучим результатом цього стало дуже стрімке зростання, китайське економічне диво зі зростанням ВВП у 10 % щорічно, яке триває вже третє десятиліття, завоювання іноземних ринків, накопичення значних іноземних резервів та, паралельно, науковий прогрес і модернізація армії.

Такий період швидкого зростання — не нове явище. В США були періоди довжиною у три десятиліття в ХІХ ст. зі щорічним приростом у 10 % (подвоєння ВВП кожні 7 років), а пізніше в тому самому столітті та на початку ХХ-го — в імперській Росії. Потім після Другої світової війни відбулися німецьке та італійське економічні дива, а найвидатнішим є японське.

Для підтримки такого стрімкого темпу зростання Китай мав забезпечити доступ до більших ресурсів, таких, як енергія та мінерали, що й було досягнуто в арабському світі, а також завдяки економіко-торговій “колонізації” більшої частини Африки.

Статус Китаю у світі став досить вагомим. Разом зі США та ЄС Китай став третім геополітичним полюсом, що приведе до формування багатополярного світу.

Проте, як показує історія, щорічне зростання ВВП на 10 % не може тривати більше ніж три десятиліття. Китай нині постав перед серйозними проблемами. Ринок вільної торгівлі, підприємницька ініціатива, масовий експорт, будівельний бум стали причиною появи класу дуже багатих людей, а також зростання середнього класу. Однак основна маса населення в регіонах та більшість селян усе ще дуже бідні. Це викликає запитання, чи таким мало би бути рівноправне суспільство. До того ж 150 млн сезонних робітників не тільки “легкі на підйом”, вони можуть бути неспокійними та зовсім неконтрольованими. Середній клас зазвичай стає більш політично