Соняшного світу, очевидно поменчений два тисяч міліонів разів. Володарем цього нашого світу є наше Сонце: воно своєю могутньою силою держить всі планети при собі й недозволює їм відлетіти в безвісти, воно своїм сліпучим світлом розяснює вічну темряву, в якій ці планети погружені, воно вкінці своїм безмірним теплом огріває та хоронить їх від цілковитого замороження безграничним зимном всесвітнього простору. І тільки завдяки могутній силі соняшного світла й тепла, можуть жити на нашій Землі ростини, звірята й люде, які мусілиб негайно погинути,колиб воно погасло. Знаючи, що наша Земля є такою самою планетою як багато інших, що кружать довкруги нашого Сонця, нам мимохіть приходить на думку питання: чи й на других планетах жиють також такі самі або подібні живі сотворіння? Багато вчених розсліджувало вже цю справу, одначе до тепер ми незнаємо про це нічого певного. Правда, на найблизших планетах, Марсі й Венері, обставини дуже зближені до тих, які є на нашій Землі, там є і вода й повітря і теплота можлива для життя, одначе навіть найліпшими далековидами не можна там доглянути ніяких слідів істнування, якихнебудь живих істот, просто через те, що ці прилади надто слабі, щоби ними можна доглянути такі маленькі річи.
Ось так збудований наш світ і, коли ми це знаємо, то нам мимоволі насувається питання: чи цей наш соняшний світ є одиноким посеред цілого всесвітнього простору, чи ні ? Отож із наукових дослідів показується, що всі зірки, які ми бачимо на нашому небі серед погідньої зоряної ночи, крім згаданих планет, є такими самими всесвітними творами, як наше Сонце. Всі ці, так звані постійні зірки, є сонцями, а наше Сонце є одною із безчисленних зірок! Якжеж це можливе, коли прецінь зірки такі малесенькі, а наше Сонце таке безмежно велике? Та подумаймо тільки хвилинку над цею справою. Коли ми стоїмо на одному місци і дивимося на чоловіка, який від нас віддалюється, то ми мусимо завважати, що чим він більше від нас віддалиться, тим менчим він нам видається; коли той чоловік віддалиться від нас на пів милі, то буде видаватися так маленьким, як невеличка комашка. Розуміється, всі добре знаємо, що чоловік, який від нас віддалюється, не маліє в дійсности, а це нам тільки видається, бо наші очи вже так уладжені, що із віддаленням все видається нам менчим. Отож, коли зірки є звичайними
