Сторінка:I. Rakovskiyy - Nash Vsesvit, Lviv 1927.djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 —  17  — 

безліч побратимів і товаришів долі й недолі, а всі вони є такої самої постаті, себто круглі мов мяч або куля від круглів, і всі є утворені з того самого матеріялу, себто з такого самого як і наша ціла Земля. Одначе не всі вони є однакові. Перш за все не всі вони однакової величини. Правда, вже голим оком ми бачимо, що одні зірки є більші а другі менчі, одначе це нічого немає спільного з їх дійсною величиною. Навіть дуже велике сонце буде видаватися малесенькою зіркою, коли тільки воно буде дуже далеко від нас віддалене, і противно, дуже мале сонце може нам видаватися дуже великою зіркою, коли тілько буде близько нашого Сонця. Та вчені мають дуже дотепні способи, при помочи яких можна досить докладно обчислити дійсну величину зірок. Отож із тих обчислень показується, що наше Сонце є одною із найменчих зірок, бо багато зірок є кількадесяти або й кількасот разів більші від нього, так що наше величаве й могутнє джерело світла й тепла належить до найменчих зірок нашого зоряного світа. Відтак знаємо вже також, шо не всі зірки є однакової будови, бо не у всіх цей матеріял, з якого вони утворені, є в такому самому стані. Це залежить від степені розжарення цего матеріялу, з якого утворена дана зірка. Наше Сонце розжарене на поверхні до сімох тисяч степенів тепла (після Цельзієвого тепломіра) і через те воно ціле є з густавоплинної маси, а на поверхні вкрите грубою верстою гарячих розжарених пар. Багато зірок є так само збудованих, а всі вони так як і Сонце світять жовтим світлом. Одначе приглядаючись зіркам посеред ясної ночи ми бачимо, що крім загалу зірок, які світять жовтим світлом, є багато таких, які світять білим або червоним світлом. Докладні досліди виказали, що білі зірки є далеко горячіші від нашого Сонця, наслідком цього вони є утворені із пар, розжарених до білого жару. Зновжеж червоні зірки є значно холодніші від нашого Сонця, вони є утворені із твердавоплинної маси, що жевріє червоним сяєвом так, як погасаючий вуглик, або остигаюче розжарене залізо. Є певні докази на це, що дуже багато сонць є цілком холодних, наслідком того вони темні й невидні для нашого ока й астрономи тільки принагідне довідуються про їх істнування. При тій нагоді слід згадати, що астрономи, розсліджуючи зоряне небо, знайшли поміж зірками ще й інші дуже цікаві твори природи. Перш за все треба тут згадати про так звані „планетарні мряковиння“. Є це великі про-