в самім осередку трохи вглублена, а до берега чим раз тонша. Промір цього нашого зоряного світа доходить майже до пятьдесяти тисячів світляних років, а ширина його пять разів менча й виносить майже десять тисяч світляних років.
Положім на столі звичайну миску і накриймо її другою такою самою мискою зверненою горі дном, настромім відтак, кругом берега так зложених мисок, багато високих шпилечок із великими головками, які мають нам зображувати круглі зоряні рої, уложім їх цілком густо при березі таких
зложених мисок, а де дальше від того берега тим рідше, представмо собі відтак, що наша плесканка, утворена з обох мисок, звільна повертається довкруги своєї оси, а головки шпилечок, які представляють круглі зоряні рої, зближуються чим раз більше до обох мисок, то будемо мати гарний образець, як приблизно виглядає наш зоряний світ. Могутний і величний цей наш зоряний світ! Промінь світла, що жене із скорістю триста тисяч кільометрів на кожну секунду, потрібує шітьдесять тисяч літ, щоби перебічи його поздовж, та десять тисяч літ, щоби перейти його впоперек: пять тисяч міліонів сонць, з яких багато є могутніших і ясніших від нашого, а в друге стільки темних і холодних всесвітних тіл, утворює цей наш зоряний світ, а кожне сонце окружене численним почотом ріжних планет із місяцями, та комет і метеорів. — А все те жене в шаленому круговороті в невідому безмежну даль із неймовірною скорістю, правдоподібно 500 кільометрів на секунду ! Споконвіку цей
