Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1030

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1026

Книга пророка Єзекіїля 1

 10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

 11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

 12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

 13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

 14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

 15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

 16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

 17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

 18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

 19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

 20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

 21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

 22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?


Книга пророка
Єзекіїля
Частина перша: Прогріхи Ізраїля й кара за них

Видіння Господньої слави

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них[1] над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

 2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну[1] царя Єгояки́ма, —

 3 сталося Господнє слово до Єзекіїля,[2] сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

 4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

 5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

 6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

 7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

 8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

 9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до

  1. 1,0 1,1 Євр. golah — вигнання, а також полон.
  2. По-еврейському Jehezeke'l, це: „нехай буде міцний Бог“.