Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1148

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1144

Книга пророка Михея 1

„Краще мені смерть від мого́ життя!“

 9 І промовив Бог до Йони: „Чи слушно запали́вся ти за рици́новий кущ?“ А той відказав: „Ду́же розлю́тився я, — аж на смерть!“

 10 І сказав Госпо́дь: „Ти змилувався над рици́новим куще́м, над яким не трудився, і не пле́кав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

 11 А Я не змилувався б над Ніневі́єю, — цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти́ десятисячок люда,[1] які не вміють розрізняти прави́ці своєї від свое́ї ліви́ці, та числе́нна худоба?“


Книга пророка
Михея

Гнів Божий на Юдею та Ізраїля

1 Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я[2] за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

 2 „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!

 3 Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.

 4 І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.

 5 Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?

 6 І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.

 7 І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.

 8 Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!

 9 Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.

 10 Цього не оголо́шуйте[3] в Ґаті,[3]

  1. Цебто, більше ста двадцяти тисяч люда.
  2. Єврейське Michah, грецьке Μιχαίας, церковнослов'янське й українське Михей.
  3. 3,0 3,1 В ориґіналі тут непередавальна гра слів: Be Gat al taggidu; бо Ґат — це оголошувати.