Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1162

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1158

Книга пророка Авакума 3

 3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла.[1] Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!

 4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.

 5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.

 6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.

 7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.

 8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?

 9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.

 10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.

 11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.

 12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.

 13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.

 14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.

 15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.

 16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.

 17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —

 18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!

 19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.

  1. Села — слово ближче незнаного значення, може музичний знак передачі співу другому хору, або зупинка. У Книзі Псалмів слово „села“ вжите 73 рази. По-грецькому diápsalma, — звільнення, розрив псалма. Пор. Пс. 3. 3.