Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1358

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1354

Дії святих апостолів 7, 8

 43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на,[1] зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

Дім Божий

 44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

 45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

 46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

 47 І Соломон збудував Йому дім.

 48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

 49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

 50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

Твердоши́ї юдеї

 51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

 52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

 53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

Мученича смерть Степанова

 54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

 55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

 56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

 57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

 58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

 59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

 60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

Переслідування християн

8 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.

 2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.

 3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.

Пилип у Самарії

 4 Ходили тоді розпоро́шенці,[2] та Боже Слово благовісти́ли.

  1. Грецькі тексти подають ім'я цього божка по-різному: Ромфа, Ромфан, Ремфам, і ін.
  2. Грецьке διασπαρέντες — євреї, що жили поза Палестиною.