Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1371

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1367

Дії святих апостолів 15

говорить Господь, що чинить це все!

 18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

 19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

 20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

 21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

 22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва,[1] і Силу, му́жів проводирів між братами,

 23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас[2]!

 24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

 25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

 26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

 27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

 28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

 29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

 30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

 31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

 32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

 33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

 34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

 35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

Друга подорож Павлова. Павло розлучається з Варнавою

 36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

 37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

 38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

 39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

 40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

 41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

  1. Арамейське, — „Син Савви“.
  2. Грецьке χαίρειν, радіти — радійте! Це слово привіту.