Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1400

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1396

Послання св. ап. Павла до римлян 8, 9

 21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

 22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

 23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

 24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

 25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

 26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

 27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

 28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

 29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

 30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

 31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

 33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

 34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

 35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

 36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

 37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

 38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

 39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Скорбота Павлова за юдеїв

9 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,

 2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!

 3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

 4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,

 5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.

Бог вибирає Собі, кого хоче

 6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,

 7 і не всі діти Авраамові, хто від