Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1406

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1402

Послання св. ап. Павла до римлян 14, 15

Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.

 7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

 8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!

 9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

 10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

 11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“

 12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

 13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.

Пильнуймо про мир

 14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.

 15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.

 16 Нехай ваше добре не зневажа́ється.

 17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

 18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.

 19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!

Що не від віри, те гріх

 20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.

 21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.

 22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!

 23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

Догоджаймо ближньому

15 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

 2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

 3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

 4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

 5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

 6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

 7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

 8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,