Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1411

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1407

Перше послання ап. Павла до коринтян 2, 3

ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.

 14 А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

 15 Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.

 16 Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“ А ми маємо розум Христів!

Кожен одержить свою нагороду

3 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.

 2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,

 3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?

 4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?

 5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.

 6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,

 7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!

 8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!

 9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.

 10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!

 11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.

 12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,

 13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.

 14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;

 15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.

Усі люди — Божий храм

 16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?

 17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!

Не хвали́ся лю́дською му́дрістю

 18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.

 19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“

 20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“

 21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:

 22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,

 23 ви ж Христові, а Христос — Божий!