1413
Перше послання ап. Павла до коринтян 9, 10
17 Тож коли це роблю́ добровільно, я маю нагоро́ду; коли ж недобровільно, то виконую службу дору́чену.
18 Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя.
19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзако́нних — був, як підзако́нний, хоч сам підзако́нним не бувши, щоб придбати підзако́нних.
21 Для тих, хто без Зако́ну, — я був беззако́нний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
22 Для слаби́х, — як слаби́й, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
23 А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.
24 Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб оде́ржали ви!
25 І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний.
26 Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́.
27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним.
10 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та
