Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1418

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1414

Перше послання ап. Павла до коринтян 10, 11

то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?

 17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

 18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?

 19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

 20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.

 21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.

 22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?

Усе на Божу славу робіть!

 23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

 24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

 25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —

 26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!

 27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

 28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

 29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

 30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?

 31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!

 32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,

 33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.

Молитва жінки

11 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

 2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

 3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

 4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

 5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

 6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

 7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

 8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

 9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

 10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

 11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

 12 Бо як жінка від чоловіка, так