Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1423

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1419

Перше послання ап. Павла до коринтян 15

 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.

 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,

 4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,

 5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.

 6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.

 7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.

 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.

 9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.

 10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.

 11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

 12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?

 13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!

 14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

 15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

 16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

 17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,

 18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!

Про воскресіння мертвих

 19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!

 20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.

 21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.

 22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

 23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.

 24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.

 25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“

 26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,

 27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.

 28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.

 29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?

 30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?