Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1432

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1428

Друге послання ап. Павла до коринтян 8-10

 18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,

 19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,

 20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

 21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.

 22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.

 23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!

 24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!

Бог любить того, хто охоче дає!

9 А про службу святим мені зайво писати до вас,

 2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.

 3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,

 4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.

 5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.

 6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!

 7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

 8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,

 9 як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“

 10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,

 11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

 12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.

 13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,

 14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.

 15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його!

Не хваліться над міру!

10 А я сам, Павло, благаю вас ла́гідністю й ласка́вістю Христовою; я, коли присутній — слухня́ний між вами, а не бувши між вами — сміли́вий я супроти вас.

 2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я