Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1440

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1436

Послання св. апостола Павла до галатів 4, 5

вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?

 10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.

 11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?..

 12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!

 13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,

 14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!

 15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!

 16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?

 17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.

 18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.

 19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!

 20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.

Ми сини вільної!

 21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?

 22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.

 23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.

 24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.

 25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.

 26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!

 27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“

 28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!

 29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

 30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.

 31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!

Любов'ю служіть один одному!

5 Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся зно́ву в ярмо ра́бства!

 2 Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, — то нема вам тоді жодної ко́ристи від Христа.

 3 І свідкую я зно́ву всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він ви́конати ввесь Зако́н.

 4 Ви, що Зако́ном виправдуєтесь, — полишилися без Христа, відпали від благодаті!

 5 Бо ми в Дусі з віри чекаємо надії пра́ведности.

 6 Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрі́зання, ані необрі́зання, — але віра, що чинна любов'ю.