1437
Послання св. апостола Павла до галатів 5. 6
7 Бігли ви добре. Хто заборонив вам кори́тися правді?
8 Таке переко́нання не від Того, Хто вас покликав.
9 Трохи ро́зчини квасить усе тісто!
10 Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого ду́мати не будете ви. А хто вас непоко́їть, осуджений буде, хоч би він хто був!
11 Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрі́зання ще проповідую? Тоді споку́са хреста в ніщо оберта́ється!
12 О, коли б були навіть відсі́чені ті, хто підбурює вас!
13 Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала при́водом догоджати тілу, а любов'ю служи́ти один о́дному!
14 Бо ввесь Зако́н в однім слові місти́ться: „Люби свого ближнього, як само́го себе!“
15 Коли ж ви гризете́ та їсте один о́дного, то глядіть, щоб не знищили ви один о́дного!
16 І кажу́: ходіть у Дусі, — і не вчи́ните пожадливости тіла,
17 бо тіло бажає противного Духові, а Дух противного тілу, і супротивні вони один о́дному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
18 Коли ж Дух вас провадить, то ви не під Зако́ном.
19 Учинки тіла явні, то є: пере́люб, нечистість, розпу́ста,
20 ідолослу́ження, ча́ри, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
21 за́видки, п'я́нство, гу́лянки й подібне до цього. Я про це попере́джую вас, як і попереджа́в був, що хто чинить таке, не вспадку́ють вони Царства Божого!
22 А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, ла́гідність, до́брість, вірність,
23 тихість, здержливість: — Зако́ну нема на таких!
24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли́ вони тіло з пожадли́востями та з по́хотями.
25 Коли Духом живемо, то й Духом ході́мо!
26 Не будьмо чванли́ві, не дражнімо один о́дного, не зави́дуймо один о́дному!
6 Браття, як люди́на й упаде́ в якій про́гріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом ла́гідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
2 Носіть тягарі́ один о́дного, і так виконаєте зако́на Христового.
3 Коли бо хто ду́має, що він що́сь, бувши ніщо́, сам себе той обманює.
4 Нехай кожен досліджує ді́ло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу́, а не в іншому!
5 Бо кожен не́стиме свій власний тяга́р!
6 А хто сло́ва навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
7 Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки люди́на посіє, те саме й пожне!
8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для Духа, той від Духа пожне життя вічне.
9 А роблячи добре, не зну́джуймося, бо ча́су свого пожнемо́, коли не ослабнемо.
10 Тож тому́, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
