Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

29

Книга Буття 20, 21

на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

 10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

 11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

 12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

 14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

 15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

 16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

 17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

 18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Іса́к

21 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

 2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

 3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

 4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

 5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

 6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

 7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

 8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

Недоля Аґа́ри та Ізмаї́ла

 9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

 10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

 11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

 12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

 13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

 14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.[1]

 
  1. Беер-Шева — криниця присяги або криниця семи (овечок).