Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/348

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

344

Перша книга Самуїлова 1, 2

 19 І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.

 20 І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл,[1] бо від Господа жадала його.

 21 І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну́ жертву та обі́тниці свої.

 22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: „Аж коли буде відлу́чений цей хлопчик, то відведу́ його, — і він з'я́виться перед Господнім лицем, і наза́вжди позоста́неться там!“

 23 І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

 24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.

 25 І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я.

 26 І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві.

 27 Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.

 28 А тепер я віддаю́[2] його Господе́ві на всі дні, скільки він жада́ний для Господа“. І вклонилася там Господе́ві.

Аннина пісня-молитва

2 І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг[3] став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!

 2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!

 3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!

 4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!

 5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.

 6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.

 7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.

 8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.

 9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві,

  1. Самуїл — жадання від Бога.
  2. Hiš'il'tihu — позичила його.
  3. Ріг — сила.