Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/421

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

417

Друга книга Самуїлова 22, 23

слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!

 32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

 33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.

 34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,

 35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!

 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

 38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!

 39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

 41 Поверну́в Ти плечима до мене[1] моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!

 42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

 43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!

 44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!

 45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.

 46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.

 47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!

 48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,

 49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!

 50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!

 51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“

Останнє Давидове слово

23 А оце останні Давидові слова: „Сло́во Давида, сина Єссе́євого, і слово му́жа високопоста́вленого, пома́заного Богом Якововим, і солодкого піснотво́рця Ізра́їлевого.

  1. Гебраїзм: вони стали втікати.