Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/517

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

513

Перша книга хронік 9-11

Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,

 37 і Ґедор, і Ахйо, і Захарій, і Міклот.

 38 А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при брата́х своїх, зо своїми брата́ми.

 39 А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив і Йонатана, і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.

 40 А син Йонатанів — Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.

 41 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.

 42 А Ахаз породив Яру, а Яра, породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.

 43 А Моца породив Бін'ю, його син — Рефая, його син — Ел'аса, його син — Ацел.

 44 А в Ацела було ше́стеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, — оце сини Ацелові.

Саулова смерть

10 А филисти́мляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филисти́млянами, і па́дали тру́пами на горі Ґілбоа.

 2 І гналися филисти́мляни за Саулом та за його сина́ми. І повбивали филисти́мляни Йоната́на, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Сау́лових синів.

 3 І став бій тяжки́й для Саула, і лу́чники ки́нулися на нього, — і він злякався тих лу́чників.

 4 І сказав Саул до свого зброєно́ші: „Ви́тягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрі́зані, і не знущалися на до мною!“ Та не хотів зброєно́ша, бо дуже боявся. Тоді взяв Сау́л меча́ — та й упав на нього.

 5 І побачив зброєно́ша, що помер Сау́л, і впав і він на меча, та й помер...

 6 І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім поме́рли ра́зом.

 7 І побачили всі ізра́їльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то поки́дали свої міста́ й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили, й осі́лися в них...

 8 І сталося другого дня, і прийшли филисти́мляни, щоб пообдира́ти тру́пи, — та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

 9 І вони пообдира́ли його, і поне́сли го́лову його та збро́ю його, і послали в филистимські краї навко́ло, щоб сповістити в домах своїх божкі́в та наро́дові.

 10 І вони поклали збро́ю його в домі свого бога, а го́лову його прибили в домі Даґона.

 11 І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що́ филисти́мляни зробили Саулові,

 12 і встали всі хоробрі, і поне́сли Саулове тіло та тіла́ синів його, і прине́сли до Явешу, та й похова́ли їхні ко́сті під дубом в Явеші, і по́стили сім день.

 13 І помер Саул за своє беззако́ння, що він ним спроневі́рився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб ви́відати,

 14 а не виві́дував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Дави́дові, Єссе́євому синові.

Давид осідає в Єрусалимі на Сіоні

11 І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!

 2 І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да