Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/529

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

525

Перша книга хронік 20, 21

прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.

 2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага́ її́ талант золота, а на ній камі́ння дорогоцінне, — і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здо́бичі з того міста.

 3 А наро́д, що був у ньому, повиво́див, і перетина́в їх пи́лками, і забивав залі́зними доло́тами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським міста́м. І вернувся Давид та ввесь наро́д до Єрусалиму.

 4 І сталося по то́му, і була війна в Ґезері з филисти́млянами. Тоді хуша́нин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих наща́дків, і вони були поко́нані.

 5 І була ще війна з филисти́млянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатя́нина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як ткацький вал!

 6 І була́ ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зро́сту, що мав по шість пальців, — усього двадцять і чотири. І він також був із наща́дків Рефая.

 7 І зневажа́в він Ізраїля, — та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.

 8 Ці також похо́дили від Рефая в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.

Давидів гріх і кара за нього

21 І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.

 2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“

 3 І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“

 4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

 5 І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.

 6 А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...

 7 І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!

 8 І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...

 9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

 10 „Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.

 11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:

 12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...

 13 І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже