Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/649

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

645

Книга Йова 24, 25

 6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

 7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,

 8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.

 9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.

 10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.

 11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!

 12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.

 13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.

 14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.

 15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“ і засло́ну кладе на обличчя.

 16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,

 17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.

 18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.

 19 Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників!

 20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!

 21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.

 22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!

 23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:

 24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.

 25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“

Третя Білда́дова мова: Люди́на — то червяк!

25 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:

 2 „Панува́ння та о́страх — у Нього, Який на висо́тах Своїх чинить мир.