Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/656

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

652

Книга Йова 31, 32

а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

 23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

 24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

 25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

 26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

 27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

 28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

 29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

 30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

 31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

 32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

 33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

 34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

 35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

 36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

 37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

 38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

 39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

 40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

Мова Елігу: Я відповім усім

32 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

 2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою[1] справедливішою за Бога.

 3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що

  1. Уважав душу свою — це: Уважав себе.