655
Книга Йова 33, 34
щоб він був освітлений світлом живих.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
34 І говорив Елі́гу та й сказав: „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
