703
Книга псалмів 50, 51
9 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
10 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
12 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
13 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
14 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
15 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
16 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
18 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
19 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
20 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
1 Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів,
2 як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“.
3 Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.
4 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!
5 Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, — Се́ла,
6 ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!
7 Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Се́ла.
8 І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
9 „Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.
10 А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!
