Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/729

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

725

Книга псалмів 77

і верта́лися, й Бога шукали,

 35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

 36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

 37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

 38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

 39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

 40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

 41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

 42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

 43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

 44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

 45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

 46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

 47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

 48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

 49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

 50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

 51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.[1]

 52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

 53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

 54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

 55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

 56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

 57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

  1. Хамові намети — Єгипет, єгиптяни.