748
Книга псалмів 105
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість[1] послав в їхню душу.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
- ↑ Razon — схуднення; або: нудота, ситість.
