793
Книга приповістей Соломонових 11, 12
хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя[1] набуває.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
12 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий[2] стає на пого́рду.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м,
