Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/798

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

794

Книга приповістей Соломонових 12, 13

язик же премудрих — то ліки.

 19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.

 20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.

 21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.

 22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.

 23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.

 24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.

 25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.

 26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.

 27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.

 28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.

13 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.

 2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.

 3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.

 4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.

 5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.

 6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.

 7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.

 8 Викуп за душу[1] люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.

 9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.

 10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

 11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.

 12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.

 13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.

 14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.

  1. Тут душа, як часто в біблійній мові — життя.