795
Книга приповістей Соломонових 13, 14
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
