Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/806

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

802

Книга приповістей Соломонових 19

 5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

 6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

 7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

 8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

 9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

 10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

 11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

 12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

 13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

 14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

 15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

 16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

 17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

 18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

 19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

 20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

 21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

 22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

 23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

 24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

 25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

 26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

 27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!