809
Книга приповістей Соломонових 24, 25
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
25 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
