Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/814

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

810

Книга приповістей Соломонових 25, 26

 10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

 11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

 12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

 13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

 14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

 15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

 16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

 17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

 18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

 19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

 20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

 21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

 22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

 23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

 24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

 25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

 26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

 27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.

 28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

26 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

 2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

 3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

 4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.