Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/848

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

844

Книга пророка Ісаї 3, 4

 9 Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!

 10 Скажіте про праведного: Буде до́бре йому, бо вони споживу́ть плід учи́нків своїх.

 11 Та горе безбожному, зле, бо йому́ буде зро́блений чин його рук!

 12 Наро́д Мій, — діти́ська його утиска́ють, а жінки́ мають го́ру над ним... Наро́де ти Мій, — твої провідники́ вчинили блудя́чим тебе, і дорогу стежо́к твоїх сплу́тали!

 13 Госпо́дь став на прю, і стоїть, щоб судити наро́ди.

 14 Господь іде на суд, щоб судитись з старши́ми наро́ду Свого́ та з вождя́ми його́: „Ви виногра́дника зни́щили, грабу́нок з убогого — в ваших дома́х!

 15 Що це сталося вам, що наро́д Мій ви гно́бите та утискаєте вбогих?“ Так говорить Госпо́дь, Бог Савао́т.

 16 І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,

 17 тому вчи́нить Господь ті́м'я Сіонських дочо́к паршивим, і їхній сором обнажить Господь!

 18 Того дня поскидає Господь окра́су спря́жок на їхніх ногах, і чі́льця, і місяці,

 19 сережки, нараме́нники, і серпа́нки,

 20 і заво́ї, і ланцюжки́ на ногах, і пояски́, і пляшечки́ з па́хощами, і чарівни́чі при́віски,

 21 персні, і сережки носові́,

 22 чудо́ві убра́ння, і окриття́, і намітки та торби,

 23 дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.

 24 І ста́неться, замість бальза́му — смо́рід буде, і замість по́яса — шнур, а замість мисте́цько укла́дених кучерів — ли́сина, і замість хито́на цінно́го — вере́та з паско́м, а замість краси́ — спалени́на!

 25 Попа́дають му́жі твої від меча́, а лица́рство твоє — на війні, —

 26 і бу́дуть стогна́ти та пла́кати воро́та її, і буде спусто́шена, й сяде на землю Сіонська дочка́.

Настане життя для врятованих

4 I того дня сім жіно́к схоплять мужа одно́го, говорячи: „Ми бу́демо їсти свій хліб, і зодяга́тимем одіж свою, — тільки йме́нням твоїм хай нас кличуть, — забери ти наш со́ром!“

 2 Того дня буде па́рость Господня[1] красо́ю та славою, плід же зе́мний — вели́чністю та пишното́ю для врято́ваних із Ізраїля.

  1. Парость Господня — Ізраїль.