Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/852

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

848

Книга пророка Ісаї 6, 7

й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!

 11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

 12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

 13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!

Облога Єрусалиму

7 І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Реці́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.

 2 І спові́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м[1] у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісові́ дере́ва від вітру!

 3 І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув,[2] до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.

 4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

 5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

 6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.

 7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!

 8 Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п'ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!

 9 А голова Єфрему — Самарі́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“.

Велике знаме́но: Син Діви - Еммануї́л

 10 I Господь далі говорив до Ахаза й казав:

 11 „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“

 12 А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“.

 13 І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого?

 14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім'я́ Йому: Еммануї́л.[3]

 15 Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.

 16 Бо поки пізна́є Та Дити́на,

  1. Арам — Сирія, сиріяни.
  2. Шеар-Яшув — „останок вернеться“.
  3. Еммануїл — „з нами Бог“.