Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/102

102

Михайло Петренко. Життя і творчість

---

Пuшна, гарная така:
То казацька думка.
 Побижу я од дивчат
 Далеко за горu,
 Заховаю я ви̂д нuх
 Мои чорни бровu.
Там на го̀рах в вuшuни
З витром закочую;
Чорни кудронькu мои
Зи̂ркам подарую.
 В небо ясне я влюблюсь,
 Мов в тую дивчuну;
 Горем з витром подилюсь
 В буйную годuну;
Серденько моє ви̂ддам
Лютому я звирю,
И до гроба я дивкам
Щuре не повирю.
 Тилькu все такu бида
 З чорнuмu бровамu;
 Ой куда-ж мени, куда,
 Диватuся з вамu!

— ◦ —

Мuнулuся мои ходu
 Через огородu,
Мuнулuся мои лазu
 Через перелазu.
Лuхо мени, горе мени,
 Молодий дивчuни;
Чорни бровu козацькии
 Завдалu кручuнu.
Другuм счастя и коханьня,
 А я тилько плачу,