Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/105

Зі збірки «ЮЖНЫЙ РУССКIЙ ЗБОРНИКЪ»

105

---

ИВАН КУЧЕРЯВUЙ.

---

---

1.

У недиленьку раненько,
 Рано до-схи̂д сонця,
Ой журuлася Грuцuха
 Сившu у ви̂коньця,
И смутнuмu оченькамu
 За Самарь глядила,
У те поле безконечне,
 Де Саур могuла.
З того краю далекого
 Сuна сподивалась,
Не раз, не два його ждучu
 Сли̂зьмu умuвалась.
Давно пишов з козакамu
 У степ на Татарив;
И немає об нuх вистu,
 Мов у воду впалu.
Полетилu на враговuх
 Сuзuмu орламu,
Не дай Боже на чужuни
 Лягтu головамu.

2.

Не сон схuлuв головоньку
 На билии рукu;
Ой упала, схuлuлася,
 Од тяжкои мукu.
Ой згадавшu вона сuна,
 Мужuка згадала;
Сердце кровью облuлося,
 Вона плакать стала.